ЗНИЖКА ПРИ ЗАМОВЛЕННІ З САЙТУ -10%

Знайдено 1 товарів

Карбюратор

Карбюратор – це механічний пристрій у бензиновому двигуні навантажувача, який відповідає за змішування палива з повітрям у потрібних пропорціях перед подачею у циліндри двигуна. Від якості виконаної суміші залежить не лише потужність і плавність роботи мотора, а й витрата палива та екологічні показники вихлопу.


1. Призначення та принцип роботи

1.1. Як карбюратор утворює паливо-повітряну суміш

  • Повітря із зовнішнього середовища через повітряний фільтр ( “Фільтри та системи охолодження”) надходить у впускну трубу карбюратора.
  • За допомогою дросельної заслінки контролюється кількість повітря, яке через вузьке горло («жиклер») створює розрідження, яке «засмоктує» паливо із поплавкової камери.
  • У поплавковій камері підтримується постійний рівень бензину завдяки поплавцю та пілотному клапану – коли рівень падає, поплавок опускається і відкриває подачу палива.
  • Під час прискорення дросельна заслінка швидко відкривається, і разом із паливом надходить збагачена суміш — це дозволяє двигуну миттєво набрати оберти.

1.2. Основні вузли карбюратора

  • Поплавкова камера — забезпечує подачу бензину у жиклери.
  • Жиклери (основний, пілотний, холостого ходу) — дозують кількість палива залежно від режиму: при холостих обертах, середньому навантаженні чи швидкому розгоні.
  • Дросельна заслінка — регулює об’єм повітря; її положення визначає співвідношення «повітря-паливо».
  • Підсос (чок) — допомагає заводити холодний двигун, обмежуючи потік повітря і збагачуючи суміш.
  • Регулювальні гвинти (якості суміші й холостого ходу) — дозволяють точно налаштувати співвідношення палива до повітря.

2. Типи карбюраторів і сфера застосування

2.1. Протічні (прохолодні) карбюратори

  • Найпростіша й найпоширеніша конструкція: повітря й паливо змішуються у вузькому горлі без додаткових діафрагм.
  • Переваги: простота ремонту, недороге обслуговування, високий ресурс у «брудних» умовах експлуатації.
  • Недоліки: відносно низька точність дозування палива при різких змінах навантаження. Використовуються на малопотужних бензинових двигунах навантажувачів (потужність до 50 к. с.).

2.2. Діафрагмальні карбюратори

  • Оснащені діафрагмою, яка реагує на різницю тисків і підживлює паливну суміш у жиклери, коли мотор працює під кутом або на нерівній поверхні.
  • Переваги: стійке карбування при нахилах (наприклад, у роботі на схилах або нерівній місцевості), можливість встановлення під будь-яким кутом.
  • Недоліки: більш складні в обслуговуванні, чутливі до якості палива (забруднене паливо швидко виводить з ладу діафрагму). Використовуються на двигунах середнього класу (понад 50 к. с.), де потрібна стабільна подача суміші на ухилах.

2.3. Двокамерні карбюратори

  • Мають дві повітряні камери з окремими дроселями та жиклерами для низьких і високих обертів.
  • Переваги: більш рівномірна робота на середніх і високих обертах, підвищена потужність, менший час розгону завдяки поступовому підключенню другої камери.
  • Недоліки: дорожчі в ремонті, складніше налаштовувати. Використовуються на потужних бензинових двигунах (понад 70 к. с.), де потрібна швидка реакція на відкриття дроселя та рівномірний розподіл суміші при максимальному навантаженні.

2.4. Трикамерні та багатокамерні системи

  • Застосовуються рідко, переважно в «гонкових» або спецтехніці з надпотужними бензиновими моторами. Забезпечують оптимальну подачу палива при будь-яких режимах, але в умовах навантажувачів зустрічаються вкрай рідко.

3. Критерії вибору карбюратора

3.1. Потужність двигуна та тип його використання

  • Для двигуна до 50 к. с. достатньо простого проточного карбюратора з одним жиклером.
  • Для середнього класу (50–70 к. с.) бажано обирати діафрагмальні або двокамерні моделі для стабільного карбування під навантаженням.
  • Для великих бензинових моторів (понад 70 к. с.), яким потрібна максимальна віддача, — двокамерні карбюратори з можливістю додаткового регулювання суміші в кожній камері.

3.2. Умови експлуатації

  • Якщо навантажувач працює на схилах або нерівних поверхнях (будмайданчики, кар’єри) — пріоритет діафрагмальних моделей через стійкість до нахилів.
  • Для безперервної роботи в міському або закритому майданчику підійде протічний карбюратор: при відносно невеликих навантаженнях він показує хорошу економію палива.
  • У випадках роботи в запиленому середовищі обирайте карбюратор із великим поплавковим фільтром та можливістю встановлення префільтра до основного «повітряника» ( “Фільтри та системи охолодження”).

3.3. Якість палива та чистота системи

  • Якщо паливо не завжди якісне (можливі домішки води чи механічних часток), використовуйте карбюратор із щільним сітчастим фільтром на вході до поплавкової камери.
  • Для полегшення обслуговування обирайте моделі з можливістю швидкої заміни сітчастого фільтра та легким доступом до поплавкової камери для очищення ( “Двигун, фільтри, система охолодження та вихлопна”).

3.4. Регулювання та запчастини

  • Бажано обирати карбюратор із можливістю тонкого налаштування: регулювання якості суміші, холостого ходу та рівня поплавкової камери.
  • Переконайтеся, що запчастини (жиклери, поплавці, голки впускного клапана) доступні в каталозі ( “Запчастини до карбюраторів”).
  • Для деяких моделей передбачено блок клапанів холодного запуску (чок) — переконайтеся, що цей блок можна легко ремонтувати чи замінювати ( “Технічні рідини” для очищення та мастила вузла).

4. Монтаж і налаштування карбюратора

4.1. Підготовка до встановлення

  • Перед монтажем очистіть впускний колектор і патрубки: старий герметик та нагар можуть заважати герметичному приляганню прокладки.
  • Перевірте стан прокладки між карбюратором і колектором: за потреби замініть її новою ( “Ущільнення та сальники”).

4.2. Порядок монтажу

  1. Встановіть карбюратор на колектор, вирівнявши шпильки чи болти (M6–M8, момент затягування 8–10 Н·м).
  2. Під’єднайте важіль газу до педалі або кулачка розподільника важелів ( “Ходова і рульова система”). Переконайтеся, що троски газу рухаються вільно, без затягувань.
  3. Підключіть поступове зворотне вакуумне керування (якщо є) до розподільника вакууму на карбюраторі: це забезпечить стабільний холостий хід при змінних умовах навантаження.
  4. Під’єднайте паливопровід від бензонасоса до патрубка карбюратора (забезпечте герметичне з’єднання, щоб уникнути потрапляння повітря).

4.3. Налаштування первинних параметрів

  • Рівень поплавкової камери. Тримайте карбюратор під нахилом відповідно до рекомендацій виробника й перевіряйте рівень палива: він має бути на позначці ≈5–7 мм нижче верхнього краю поплавкової камери при закритій голці.
  • Регулювання холостого ходу. Після першої спроби запуску двигун має працювати на 600–800 об/хв. Викрутіть гвинт холостого ходу доти, доки оберти не будуть стабільними, а мотор не «рівно дихає».
  • Регулювання якості суміші. Обертайте гвинт якості суміші до моменту, коли холості оберти стануть найвищими – це означає, що співвідношення «повітря-паливо» оптимальне.

4.4. Контроль після пуску

  • Перевірте, що дросельна заслінка не заїдає й не затримується, а при повному натисканні педалі газу двигун набирає обертів без провалів.
  • Протестуйте двигун під навантаженням: плавно їдьте вперед/назад, різко давайте газу — двигун не має «захлинатися» або «задихатися». Якщо такі симптоми є, можливо, занадто бідна чи багата суміш (перевірте жиклери) або неправильно налаштовано рівень поплавка.

5. Обслуговування та діагностика типових несправностей

5.1. Нерівномірна робота на холостому ході

  • Можливі причини: забитий жиклер холостого ходу, підтікання вакуумного шланга чи занижений рівень палива в поплавковій камері.
  • Діагностика: зніміть трубку холостого ходу та продуйте її стисненим повітрям. Перевірте вакуумний шланг на тріщини й герметичність ( “Технічні рідини” для очищення контактів і вакуумних роз’ємів).

5.2. Підвищена витрата палива та димлення

  • Причини: надмірно багата суміш (жиклери зі збільшеним діаметром, неправильний рівень поплавка) або підтікання палива в поплавковій камері.
  • Діагностика: виміряйте верхній і нижній рівень палива у поплавковій камері; переконайтеся, що поплавок не має пробоїн і правильно закриває голку. Перевірте жиклери — за необхідності промийте їх у карбюраторному очисному розчині.

5.3. Важкий запуск холодного двигуна

  • Можливі причини: «залиплий» чок, несправність підсосу, зношені жиклери холодного пуску або внутрішній нагар на дросельній заслінці.
  • Діагностика: очистіть вузол підсосу та жиклери холодного ходу, при необхідності відрегулюйте положення чока ( “Технічні рідини” для очищення вузлів).

5.4. Перебої під час розгону

  • Причини: засмічений жиклер середнього діапазону або занадто мала подача вторинного палива.
  • Діагностика: зніміть корпус карбюратора, знайдіть і прочистіть жиклер середнього ходу, замініть на новий, якщо він зношений ( “Запчастини до карбюраторів”).

5.5. Підтікання палива

  • Причини: знос ущільнень поплавкової камери, пробої поплавка або голки впускного клапана.
  • Діагностика: перевірте поплавок на наявність «пальчиків» (через надлишок бензину він може втратити плавучість), замініть сальник голки, якщо він не герметичний ( “Ущільнення та сальники”).

5.6. Нестабільні оберти при зміні оборотів двигуна

  • Причини: люфт чи знос механізму дросельної заслінки, зношені осі важелів, недостатнє змащення.
  • Діагностика: очистіть обертові елементи від старого мастила й нагару ( “Технічні рідини”), нанесіть тонкий шар силіконового мастила на вісь заслінки.

6. Суміжні розділи та корисні посилання

Правильний вибір, монтаж і своєчасне обслуговування карбюратора гарантують стабільну і економічну роботу бензинового двигуна навантажувача. Дотримуйтеся рекомендацій із налаштування жиклерів, рівня поплавкової камери та чистоти паливної системи – і ваша техніка буде показувати максимальну продуктивність навіть у найскладніших умовах.